Функції, форми та види контролю навчальних досягнень учнів

0 174

10.11

Вибір та оптимальне поєднання форм навчальних занять із біології

самперед від навчально-виховних завдань, які реалізуються через конкретний зміст матеріалу. Наприклад, якщо вивчається будова рос­линного організму, то необхідною формою заняття є урок, а під час вивчення різноманітності рослинного й тваринного світу доцільно провести екскурсію.

Підсумки
На вибір форм навчання біології впливає матеріальна база кабінету біології, його забезпечення натуральними та образотворчими засобами наочності, технічними засобами навчання. Від цього залежить різно­манітність уроків.
Учитель має враховувати конкретні рекомендації щодо вибору форм навчання, які містяться в програмі з біології.
На вибір форм навчання впливають також об’єктивні причини: так, учитель біології сільської школи не завжди може організувати екскур­сію в міський музей, а для міського вчителя часто проблематичним є проведення екскурсії в природу.
Вибір форм навчання визначається віковими особливостями учнів, специфікою контингенту учнів конкретного класу. Часто в школі буває кілька паралельних класів, які відрізняються рівнем підготовки, само­стійності та інтересами учнів. Тому вчитель, плануючи навчально-ви­ховний процес, обов’язково має враховувати це.
Отже, вибір форм навчання біології зумовлюється кількома факто­рами, однак вирішальним є зміст програмного матеріалу.
Таким чином, сучасний етап розвитку загальноосвітньої школи характеризується великою різноманітністю форм навчальних занять. У процесі навчання біології доцільно використовувати різні типи уро­ків та інші форми навчання так, щоб вони взаємодоповнювалися, спря­мовували пізнавальну діяльність учнів на засвоєння програмного мате­ріалу, забезпечували розв’язання виховних і розвивальних завдань.
П ідсумки


Сучасний етап розвитку середньої загальноос­вітньої школи характеризується появою поряд з уроком нових форм навчальних занять, таких як лекції, семінари, навчально-практичні заняття, дидактичні ігри, що певною мірою змінює струк­туру навчального процесу. Втім це не означає, що урок як форма навчання себе вичерпав і клас­но-урочна система застаріла. Урок залишається основною формою навчання біології, але дещо змінюються вимоги до нього.

Розділ 10 Форми навчання біології
Однією з основних вимог є творчий підхід до по­будови уроку, що дає змогу зробити його ціка­вим, захоплюючим для учнів, забезпечити висо­ку ефективність процесу навчання. Класно-урочна система навчання, яка від часу свого виникнення не зазнавала суттєвих змін, ни­ні активно модифікується: збільшується питома вага відмінних від уроку форм навчальних за­нять. Ця тенденція пов’язана зі стрімким розвит­ком і впровадженням у шкільну практику новіт­ніх технологій навчання.

Запитання

йзавдання

 

 

 
 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Що таке «форма навчання»? Назвіть форми навчання біології в середній школі. Чим відрізняються поняття «форма навчання» й «фор­ма навчально-пізнавальної діяльності учнів»? Які прийоми колективної діяльності учнів можуть за­стосовуватися на уроках біології? Які можливості групової форми навчально-пізнавальної діяльності в навчально-виховному процесі з біології? Чому урок вважається основною формою навчання? Відповідь обгрунтуйте.
Яким вимогам має відповідати сучасніш урок біології? Які типи уроків розрізняють залежно від дидактичної мети?
Чим визначається структура уроку? Назвіть основні етапи комбінованого уроку. В чому полягає суть диференціації навчання? Назвіть шляхи підвищення ефективності уроку біології. У чому полягає підготовка вчителя до уроку? Які види планування уроків застосовуються в середній школі?
Які види аналізу уроку поширені в шкільній практиці? Яке значення для вчителя має вміння здійснювати само­аналіз уроку?

>світня діагностика — це процес визначення результатів освітньої діяльності учнів і пе­дагога для виявлення, аналізу, оцінювання й корекції навчання.
Діагностика освітньої діяльності учня передбачає контроль, пере­вірку, облік, оцінювання знань, нагромадження статистичних даних, їх аналіз, рефлексію, виявлення динаміки освітніх змін і особистих здо­бутків учня, уточнення освітніх програм, корекцію ходу навчання, прогнозування подальшого розвитку подій.

Контроль знань і вмінь учнів — органічна складова навчального процесу, бо він може вважатися повноцінним лише за визначення рів­ня засвоєння навчального матеріалу. Систематична перевірка знань сприяє формуванню в учнів навичок щоденної праці, наполегливості в подоланні труднощів, вихованню почуття відповідальності та сумлін­ного ставлення до виконання обов’язків.
З погляду кібернетики контроль можна розглядати як зворотний зв’язок, властивий саморегульованій системі. Зворотний зв’язок у навчальному процесі є підставою для внесення необхідних коректи-

11.1 Контроль навчальних досягнень — складова діагностування процесу навчання…
вів у процес навчання для вдосконалення його змісту, методів, засо­бів і форм керівництва навчально-пізнавальною діяльністю учнів. Контроль дає змогу вчителеві аналізувати свою викладацьку діяль­ність і досягнення, виявляти недоліки та вживати заходів для їх усу­нення.
У зв’язку з цим у дидактиці інформація, що її в результаті контролю дістає вчитель, розглядається як зовнішній зворотний зв’язок, а інфор­мація, яку дістає учень у результаті усвідомлення своїх пізнавальних дій та їхніх результатів у ході самоконтролю, — як внутрішній зворот­ній зв’язок.
Контроль навчальних досягнень учнів у загальноосвітньому про­цесі є важливим засобом підвищення ефективності навчання біології. Систематична інформація про стан знань і вмінь учнів дає змогу вчителеві оперативно добирати раціональні способи й засоби нав­чання, передбачати логіку навчального процесу, прогнозувати його результати.

Методи контролю, або перевірки, знань і вмінь тісно пов’язані з ме­тодами інших ланок навчально-виховного процесу: викладання навчаль­ного матеріалу, закріплення, повторення, узагальнення й систематиза­ції знань. Призначення контролю полягає в перевірці, визначенні рівня засвоєння вивченого матеріалу окремим учнем і всім класом, з’ясуван­ні якості їхніх знань, умінь і навичок.
Основою для оцінювання є результати перевірки. Оцінювання знань, умінь і навичок — це процес порівняння досягнутого учнем рів­ня володіння ними з еталонними вимогами, наведеними в навчальній програмі. Оцінка є результатом цього процесу. Вона може мати різні способи вираження — усні судження вчителя, письмові якісні характе­ристики, умовні — в балах.
Після здійснення контрольно-оцінкового акту в разі потреби відбу­вається корекція рівня знань, умінь і навичок учня, яка полягає в поста­новці індивідуального завдання учневі, додатковій консультації вчите­ля або учня-консультанта.
Діагностика освітньої діяльності учня дає йому підстави для рефлек­сії та самооцінки особистих здобутків, а вчитель дістає інформацію щодо прогнозування подальшого ходу навчання школяра.
 
„« 391
Розділ 11 Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів
11.2 К
онтроль знань, умінь і навичок учнів є бага­тофункціональною складовою навчального
процесу, а саме виконує такі функції: контролювальну, освітню, моти­ваційну, діагностичну, інформаційну, виховну, стимулювальну, розви-вальну, коригувальну, прогностичну, керівну.
Контролювальна функція полягає у з’ясуванні рівня знань, умінь та навичок як окремих учнів, так і класу в цілому, для визначення перспек­тив навчання. Перевірка знань дає змогу виявити прогалини в них і внести корективи в навчальний процес для їх ліквідації.
Освітня функція вимагає такої організації контролю, щоб він спри­яв розширенню й поглибленню знань і вмінь учнів, розвитку їхніх пізнавальних можливостей, підготовці до вивчення нового матеріалу, активізації навчальної діяльності. Правильно організований контроль стимулює роботу пам’яті, формування прийомів розумової діяльності учнів, впливає на глибину й міцність їхніх знань і тим самим забезпе­чує інтелектуальний розвиток особистості.
Мотиваційна функція сприяє формуванню мотивів навчання, ус­відомленню значущості й необхідності певних знань, умінь і навичок.
Діагностична функція спрямована на визначення рівня знань, умінь і навичок з метою одержання науково обґрунтованої інформації для вдосконалення навчального процесу.
Виховна функція полягає в залученні учнів до систематичної робо­ти, виробленні в них вольових якостей, почуття відповідальності, фор­муванні наполегливості й цілеспрямованості.
Стимулювальна функція полягає в тому, що контроль навчальних досягнень учнів формує в них навички систематичної роботи, дає змо­гу бачити власні недопрацювання та успіхи, сприяє підвищенню інте­ресу до здобуття знань.
Розвивальна функція реалізується під час обґрунтування вчителем оцінки, що сприяє розвиткові в учнів умінь аналізувати, синтезувати, порівнювати, узагальнювати; в процесі контролю знань розвиваються мислення, пам’ять, увага, мовлення учнів.
Інформаційна функція забезпечується інформуванням учнів про те, як вони засвоїли програмний матеріал.
_—»—„__»—_ 392
11.2 Функції, форми та види контролю навчальних досягнень учнів
Коригувальна функція дає змогу вчителеві на підставі результатів оці­нювання досягнень учнів вносити корективи в хід навчального процесу.
Прогностична функція реалізується через зіставлення результатів навчальної діяльності учнів із наміченими дидактичними цілями.
Керівна функція полягає в тому, що результати контролю навчаль­них досягнень учнів дають змогу вчителеві вдосконалювати організа­цію навчання школярів. Крім того, навчальні досягнення учнів є одним із показників діяльності вчителя-предметника, педагогічного колекти­ву та школи в цілому.
Форми контролю значною мірою залежать від способу організації навчально-пізнавальної діяльності учнів або способу одержання інфор­мації вчителем від учнів. У дидактиці немає єдиної класифікації форм і видів контролю. Одну з них наведено на рис. 11.1.

Смотрите также  Растения Мурманской области

Рис. 11.1 Класифікація форм контролю навчальних досягнень учнів
Види контролю засвоєння навчального матеріалу учнями зумовлю­ються дидактичною метою. Розрізняють попередній, поточний, пе­ріодичний (тематичний) та підсумковий контроль.
Попередній контроль проводиться на початку навчального року пе­ред вивченням нового розділу або теми й дає змогу виявити, чи готові учні до цього. Попередня перевірка знань здійснюється перед лабора­торними роботами, навчально-практичними заняттями з біології. Це спонукає учнів до систематичного вивчення й повторення навчального матеріалу.
Поточний контроль здійснюється майже на кожному уроці біології, а його дані застосовуються для забезпечення ритмічної навчальної робо-^^^^^^^^^^^^ 393
Розділ 11 Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів
ти школярів, своєчасного виявлення відстаючих і надання їм допомоги в засвоєнні програмного матеріалу. Поточний контроль проводиться на початку уроку, щоб з’ясувати, як учні засвоїли попередній матеріал. При цьому зв’язок між учнями та вчителем має бути найтіснішим, бо без цьо­го вчитель не зможе правильно організувати свою роботу.
Нині традиційні види контролю знань і вмінь учнів зазнають змін. Офіційними документами Міністерства освіти і науки України визна­но обов’язковими тематичне й підсумкове оцінювання навчальних до­сягнень учнів.
Періодичний контроль досить часто збігається з тематичним. На під­ставі його даних вживаються заходи для поліпшення організації нав­чального процесу, а також для запобігання зниженню успішності учнів.
Тематичний контроль спрямований на перевірку основних знань із теми та рівня сформованості навчальних умінь. Він охоплює матеріал серії уроків і включає в себе як поточний контроль засвоєння матеріалу учнями, так і підсумковий — за всією темою, а його дані використову­ються для кількісного та якісного аналізу засвоєння програмної теми. Це дає змогу виявити, як учні засвоїли систему основних біологічних понять, істотні зв’язки та залежності між природними явищами й про­цесами. У старших класах для тематичної перевірки можна проводити узагальнювальні уроки й заліки, на яких опитують лише тих учнів, рівень знань яких до кінця не з’ясовано.
Підсумковий (заключний) контроль забезпечується під час проведен­ня перевідних і випускних екзаменів, а його дані використовуються як показники рівня засвоєння школярами навчального матеріалу. Цей вид контролю допомагає систематизувати знання учнів, перевірити, чи вміють вони виділяти найістотніше в навчальному матеріалі, чи розу­міють взаємозв’язки між окремими розділами курсу біології.
Коротку характеристику різних видів контролю наведено нижче.

Смотрите также  Розв’язання. Дано: Оскільки серед продуктів розщеплення є вуглекислий

11.2 Функції, форми та види контролю навчальних досягнень учнів
Поточний З’ясування обсягу, глибини та
якості сприйняття навчального матеріалу.
Визначення прогалин у знаннях і шляхів їх усунення. Виявлен­ня ступеня відповідального ставлення учнів до навчання. З’ясування рівня володіння на­вичками самостійної роботи, визначення способів їх розвит­ку. Стимулювання інтересу уч­нів до біології та їхньої актив­ності в пізнанні. Поточне спосте­реження за діяльністю учнів
Періодичний Перевірка міцності засвоєння
(тематичний) здобутих знань через більший,
ніж у ході поточного контролю, інтервал часу. Охоплення знач­них за обсягом розділів курсу з використанням різноманітних методів контролю. Виявлення рівня засвоєння теми в цілому та у взаємозв’язку з іншими розділами й предметами. Узагальнення й систематизація знань із теми
Підсумковий З’ясування рівня засвоєння знань
із розділу, кількох тем у формі за­ліку, екзамену, контрольної робо­ти тощо. Оцінювання знань, умінь і навичок відповідно до вимог навчальної програми
Кожному виду контролю притаманні свої форми, але їхня суть од­на — зіставити досягнуті учнями результати засвоєння навчального матеріалу з еталонними, що визначаються метою навчання на кожному його етапі.
Форми й методи контролю знань зумовлюються змістом навчально­го матеріалу з біології та рівнем розумового розвитку учнів 6—11 кла­сів. Показники засвоєння навчального матеріалу визначаються за до­помогою різноманітних методів контролю (див. розд. 8).
__——«_-—».„ 395
Розділ 11 Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів
11.3
Педагогічні вимоги до контролю навчальних досягнень учнів із біології. Рівні й критерії оцінювання

< контроль та облік знань слід здійснювати систематично, а не час від ча­су. При цьому має забезпечуватися система в обліку знань, умінь і навичок. Незважаючи на вирішальну роль тематичного оцінювання порівняно з іншими видами контролю, вчителю біології не слід ігнору­вати поурочне оцінювання, яке готує учнів до тематичної атестації. Лише поєднання цих двох видів контролю дає змогу й учителю, й уч­ням досягти найкращих результатів. Контроль навчальних досягнень учнів має бути всебічним, тобто вчителю слід брати до уваги не лише обсяг засвоєння знань, а й ступінь їх розуміння, усвідомленість, систему в знаннях, їхні міцність і дієвість. Контроль знань учнів має бути об'єктивніш. Під час контрольно-оцінкового акту вчитель не повинен виявляти свої симпатії або антипа­тії. Щодо всіх учнів він має керуватись єдиними критеріями оцінюван­ня їхніх навчальних досягнень. Вибираючи методи контролю, вчитель повинен ураховувати прин­ципи індивідуалізації та диференціації навчання. Оцінювати слід кож­ного учня, зокрема його особисті успіхи й невдачі. Водночас знання, вміння й навички необхідно оцінювати строго диференційовано, що вможливлює 12-бальна система. При цьому доцільно забезпечити глас­ність і вмотивованість виставлених оцінок. Визначення рівня навчальних досягнень учнів важливе з погляду формування їхніх компетенцій — сукупності складних умінь і якостей особистості, що базуються на засвоєних знаннях, сформованих умін­нях і навичках. Учені-педагоги виокремлюють такі види компетенцій: • комунікативні — передбачають опанування усного й писемного спілкування, оволодіння рідною та іноземними мовами; • інформаційні — забезпечуються володінням інформаційними тех­ нологіями, вміннями здобувати, аналізувати й використовувати різ­ номанітну інформацію; = 396 11.3 Педагогічні вимоги до контролю навчальних досягнень учнів із біології... • крешпивні — реалізується впрагненні до творчої діяльності; • соціальні — пов'язані з готовністю брати на себе відповідальність, бути активним у суспільному житті; • загальнокультурні — виявляються в повазі до національної культу­ ри та культури інших націй, народів. Компетенції є результатом навчальної діяльності школярів і форму­ються на основі засвоєння змісту освіти, рівень якого визначається оцінюванням. У процесі навчання формуються певні види пізнавальної діяльнос­ті, й оцінка знань можлива за ступенем досягнення певного їхнього рів­ня. Виокремлюють чотири рівні навчальної діяльності: I — ознайомлення — учень оволодіває вміннями пізнавати, розріз- няти об'єкти живої природи, не проникаючи в їхню сутність; II— відтворення (репродукції) — учень може відтворити текст під- ручника або повторити сказане вчителем; репродукція інфор­мації відбувається без глибокого розуміння їхньої сутності, а з опорою в основному на пам'ять; III—умінь — учень застосовує засвоєну інформацію для розв'язан- ня навчальних завдань за раніше засвоєним зразком (на­приклад, морфобіологічний опис рослин, розв'язання гене­тичних задач, вправ із молекулярної біології); IV — перенесення знань (трансформації) — учень застосовує знан- ня вновій, нестандартній ситуації, для виконання творчих навчально-дослідницьких завдань. Навченість — рівень оволодіння учнями емпіричними й теоретич­ними знаннями (науковими фактами, поняттями, закономірностями), а також уміннями й навичками. Рівні навченості: 1) розрізнення — учень розрізняє терміни, назви, живі організми, явища живої природи тощо; 2) запам 'ятовування (механічне засвоєння) — учень може відтво­ рити запам'ятовані правила, означення понять, завчити форму­ ли, ознаки явищ; 3) розуміння й відтворення — оперуючи термінами, назвами, сим­ вольними позначеннями, учень відтворює основні поняття, зако­ ни й взаємозв'язки між ними (виявлення суті, пояснення, дове­ дення, умовивід, оцінювання);

Смотрите также  Большие полушария головного мозга
Розділ 11 Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів 4) елементарні вміння й навички — учень уміє застосовувати алго­ ритм під час розв'язування стандартних програмних завдань, елементарні вміння; 5) перенесення — учень уміє самостійно будувати ланцюг мірку­ вань і доведень (нестандартні завдання, для розв'язування яких самостійно створюються алгоритми). Найнижчий показник рівня навченості — розрізнення: учень, який досяг його, навчений лише на 4 %, що за 12-бальною системою відпо­відає 1—2 балам. Рівню запам'ятовування (відтворення іноді неусвідомленого) від­повідає 16 % — 3—4 бали. Школяр, який досяг рівня розуміння й відтворення (розуміє суть), навчений на 36 %, що відповідає 5—6 балам. Елементарні вміння й навички — показник досить високого рівня навченості (67 %) — 7—9 балам. Перенесення — найвищий (творчий) показник навченості учня (до 100 %), що відповідає 10—12 балам. 12-Бальна система оцінювання навчальних досягнень побудована за принципом урахування особистих досягнень учня, рівня сформова-ності його компетенції — загальної здатності, яка базується на знан­нях, здобутих завдяки навчанню. Для характеристики рівнів навчальних досягнень учнів із біології Міністерство освіти і науки України рекомендує критерії, наведені в табл. 11.1 Таблиця 11.1. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів із біології   Рівень навчальних досягнень Бал Критерії Початковий Учень за допомогою вчителя може розпізнати й на­звати окремі біологічні об'єкти; стикається з непере­борними труднощами під час виконання лаборатор­них, практичних та інших робіт   Учень за допомогою вчителя або користуючися під­ручником наводить елементарні приклади й ознаки біологічних об'єктів; за інструкцією й за допомогою вчителя частково виконує лабораторні й практичні роботи без оформлення   ,398 11.3 Педагогічні вимоги до контролю навчальних досягнень учнів із біології... Продовження табл. 11.1   Рівень навчальних досягнень Бал Критерії   Учень за допомогою вчителя або підручника фрагментар­но характеризує окремі біологічні об'єкти; за інструкцією й за допомогою вчителя виконує лабораторні й практичні роботи з частковим оформленням їх, але без висновків Середній Учень за допомогою вчителя або підручника дає означен­ня окремих біологічних понять, неповно характеризує за­гальні ознаки біологічних об'єктів; за інструкцією та за допомогою вчителя виконує лабораторні й практичні ро­боти з неповним оформленням їх   Учень самостійно дає визначення окремих біологічних понять, за допомогою вчителя або підручника відтворює навчальний матеріал, характеризує ознаки біологічних об'єктів; за інструкцією виконує лабораторні й практичні роботи, звертаючися за консультацією до вчителя. Оформляє їх без висновків   Учень самостійно, але неповно відтворює навчальний мате­ріал, характеризує будову та функції окремих біологічних об'єктів, наводить прості приклади; за допомогою вчителя розв'язує нескладні біологічні вправи; за інструкцією вико­нує лабораторні й практичні роботи, оформляє їх, робить ви­сновки, що не відповідають меті роботи Достатній Учень самостійно відтворює навчальний матеріал, роз­криває суть біологічних понять, розв'язує прості біоло­гічні вправи й задачі; за інструкцією виконує лабораторні й практичні роботи, оформляє їх, робить неповні висновки   Учень самостійно відповідає на поставлені запитання, дає порівняльну характеристику явищ і процесів живої природи, розв'язує типові біологічні вправи й задачі, виправляє допущені помилки; за інструкцією виконує лабораторні й практичні роботи, оформляє їх, робить висновки, але нечітко формулює їх   Учень вільно відповідає на поставлені запитання, само­стійно розв'язує біологічні вправи й задачі, виправляє по­милки, за допомогою вчителя встановлює причинно-нас-лідкові зв'язки; виконує лабораторні й практичні роботи, оформляє їх, чітко формулює висновки Розділ 11 Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів Закінчення табл. 11.1   Рівень навчальних досягнень Бал Критерії Високий Учень вільно відповідає на складні запитання, само­стійно аналізує й розкриває суть біологічних явищ, процесів, узагальнює, систематизує, встановлює причинно-наслідкові зв'язки; виконує лабораторні й практичні роботи, оформляє їх, робить логічно по­будовані висновки відповідно до мети роботи   Учень логічно, усвідомлено відтворює навчальний матеріал, самостійно аналізує й розкриває закономір­ності живої природи, оцінює окремі біологічні явища, закони, встановлює та обґрунтовує причинно-наслід­кові зв'язки; ретельно виконує лабораторні й практи­чні роботи, оформляє їх, робить логічні висновки   Учень виявляє міцні й глибокі знання з біології, мо­же вести дискусію з конкретного питання з викорис­танням міжпредметних зв'язків. Самостійно оцінює та обґрунтовує різноманітні біологічні явища й про­цеси, виявляє особисту позицію щодо них, уміє ана­лізувати проблему й знаходити шляхи її розв'язан­ня; самостійно користується джерелами інформації; ретельно виконує лабораторні й практичні роботи, робить творчо обґрунтовані висновки, справляється з додатковими завданнями 11 -4

Войти с помощью: 
Подписаться
Уведомление о
guest
0 Комментарий
Встроенные отзывы
Посмотреть все комментарии
0
Будем рады вашим мыслям, пожалуйста, прокомментируйте.x
()
x