Кримінологічна характеристика жіночої злочинності

0 189

ЛІТЕРАТУРА
 
1. Антонян Ю.М. Преступность среди женщин. – М., 1992.
2. Блага А.Б. Криминологічні особливості жіночої злочинності в Україні / Автореф. на здобуття наукового ступеня канд.юр.наук. – Харьков, 2000.
3. Джужа О.М.,. Моїсеєв Є.М., Третьякова Т.А. Стислий словник кримінологічних термінів: Навч.посібник. / За заг.ред. О.М.Джужи. – К., 2000.
4. Зелинский А.Ф. Криминология. – Харьков, 2000.
5. Криминология / Под ред. Н.Ф.Кузнецовой, Г.М.Миньковского. – М., 1998.
6. Криминология: Учебник / Под ред. акад. В.Н.Кудрявцева, проф. В.Е.Эминова. – 2-еизд., перераб. и доп. – М., 2000.
7. Лоброзо Ч., Гарофало Г. Женщина – преступницы и проститутка. – М., 1994.
 Стан жіночої злочинності значною мірою є показником мораль­ного здоров’я суспільства, індикатором його духовності, ставлення до основних людських цінностей. Злочинність жінок тісно пов’язана із загальною злочинністю, особливо неповнолітніх. Разом з тим, во­на має певні особливості, що визначаються соціально-психологічни­ми й біологічними характеристиками жінок. Жіноча злочинність має свої кількісні показники, особливості структури і видів злочинів, способи й знаряддя їх вчинення тощо.
За останні роки в Україні спостерігається збільшення кількості злочинів, вчинених жінками — з 1990 року вони зросли удвічі. Зросла і їх частка у загальній злочинності. Співвідношення жіночої і чоловічої злочинності нині становить 1 : 5 (у розвинених країнах злочини жінок становлять від 17 % у США до 25 % у ФРН і Нідер­ландах).
Жіноча злочинність відрізняється від чоловічої деякими якісни­ми показниками. Можна назвати дві сфери суспільного життя, де жіноча кримінальна активність проявляється найчіткіше. По-перше, це сфера побуту, де жінок штовхають до злочину негативні обстави­ни сімейно-шлюбних, родинних і сусідських стосунків. У цій сфері жінки здебільшого вчиняють такі насильницькі злочини, як вбивст­во, у тому числі своєї новонародженої дитини, нанесення тілесних ушкоджень і хуліганство. По-друге, це сфера, де жінка виконує про­фесійні функції, передусім пов’язані з можливістю вільного доступу До матеріальних цінностей. Це, насамперед, торгівля, громадське харчування, медицина, освіта, легка промисловість. Тут жінки най­частіше вчиняють корисливі злочини: розкрадання майна шляхом Крадіжки, привласнення, розтратиабо зловживання посадовим становищем, обман покупців, а також хабарництво. Зростає і число крадіжок особистого майна та шахрайств.
Щодо корисливо-насильницьких злочинів (убивства з корисли­вих мотивів, грабежі, розбійні напади), то вони не характерні у чис­то жіночому «виконанні», але й їх кількість останнім часом збільшу­ється. Причому спостерігається їх вчинення з особливою жорстокіс­тю. У зв’язку зі значним поширенням проституції та загальним падінням моралі зросла кількість таких злочинів, як зараження іншої особи венеричною хворобою і убивство своєї новонародженої дитини.

Смотрите также  Статья 321-1. Воспрепятствование деятельности прокурора и неисполнение его законных требований

Переважна більшість жінок-злочинців мешкають у містах (при­близно 3/4). У сільській місцевості ними найчастіше вчиняються крадіжки. Жінки, що входять у змішані злочинні групи, як правило, займають у них другорядне становище. Вони виконують ролі, пов’я­зані з переховуванням злочинців, знарядь і засобів вчинення злочи­ну, предметів, здобутих злочинним шляхом, можуть бути навідниця­ми чи відвертальницями уваги потерпілих. Останніми роками число жінок у змішаних групах має тенденцію до зростання, причому їх роль стає вагомішою, а подекуди і вирішальною (скажімо, жінка-ор­ганізатор зґвалтування або розбійного нападу).
Показник жіночого рецидиву не менш значний, ніж чоловічого, крім того, ресоціалізація жінок-рецидивісток проходить важче. Чо­ловіки удвічі частіше покидають засуджених до позбавлення волі жінок, ніж жінки чоловіків. Причому таке явище спостерігається й тоді, коли чоловіки користувалися злочинною здобиччю жінок. Чи­мало жінок-повій є водночас і злодійками, розповсюджувачками наркотиків, такими, що заманюють чоловіків у місця, де їх грабують спільники. Варто зазначити, що слідчі працівники при вирішенні до­лі жінок-крадійок, ставляться до них м’якше, ніж до чоловіків, тому більшість таких справ не доходить до суду. Особливо це стосується вагітних жінок і тих, що мають малолітніх дітей.
Таким чином, до особливостей жіночої злочинності можна від­нести:
— значно меншу питому вагу у загальній злочинності, порів­няно з чоловічою;
— вужчу «ділянку роботи», порівняно із злочинцями чоловіками;
— загалом меншу суспільну небезпеку жіночих злочинів. Але ця ознака останнім часом змінюється в гірший бік, оскільки зростає число тяжких злочинів, вчинюваних жінками, та їх роль у змішаній злочинності;
— помолодшання злочинності жінок за рахунок збільшення від­сотку злочинів, вчинених неповнолітніми жіночої статі, які, до речі, нерідко мають характер тяжких.

Войти с помощью: 
Подписаться
Уведомление о
guest
0 Комментарий
Встроенные отзывы
Посмотреть все комментарии
0
Будем рады вашим мыслям, пожалуйста, прокомментируйте.x
()
x