ПРОКАРІОТИ ТА ЕУКАРІОТИ.

0 102

ПОЛОЖЕННЯ МІКРООРГАНИЗМІВ У ПРИРОДІ.
Елементарною фізичною одиницею живого є клітина — найменша життєздатна одиниця. За своїм хімічним складом усі живі істоти схожі. Основними компонентами будь-якої кліти­ни є нуклеїнові кислоти — дезоксирибонуклеїнова та рибонук­леїнові , білки, ліпіди та вуглеводи. Проте вивчення будо­ви деяких типів клітин дало змогу виявити помітні відмінності між ними. Ці відмінності настільки принципові, що клітини було поділено на дві групи — прокаріоти та еукаріоти. При­чому прокаріоти розглядаються як реліктові форми, що зберег­лися з найдавніших часів біологічної еволюції, а поява еукаріотичних форм, що виникли із прокаріот, — як дуже великий крок в історії життя.
Еукаріоти мають істинне ядро, у якому міститься переваж­на частина геному еукаріотичної клітини. представлений набором хромосом, які в ході процесу, що називається мітозом, подвоюються і розподіляються між дочірніми клітинами. В еукаріотичній клітині є інші органели, які містять ДНК — мітохондрії і хлоропласти (у рослин), але в них міститься незначна частина клітинного геному, яка представлена кільцевими моле­кулами ДНК. Рибосоми в еукаріотичній клітині більші, ніж у про­каріот (80S та 70S відповідно). АТФ-синтаза та дихальний лан­цюг містяться в мітохондріях.
Прокаріоти не мають ядра, відділеного ядерною оболон­кою. у вигляді замкненої кільцевої молекули вільно розміщена у цитоплазмі. Ця бактеріальна хромосома містить всю необхідну для розмноження клітини інформацію. Крім того, в прокаріотичній клітині можуть міститися невеликі позахромосомні кільцеві молекули ДНК —- плазміди, але без них клітина може обійтися. Прокаріотична клітина не містить органел. Рибосоми менші — 70S. АТФ-синтаза та дихальний ланцюг розміщені в цито­плазматичній мембрані.
Щодо морфології прокаріоти є відносно мало диференційо­вані: це сферичні форми, прямі чи вигнуті палички. Але з такою зовнішньою одноманітністю різко контрастує надзвичайна різно­манітність і пластичність метаболічних процесів. У той час як рослинам і тваринам необхідний молекулярний кисень, багато які групи прокаріот можуть існувати без доступу повітря (в анае­робних умовах), одержуючи необхідну для росту енергію в резуль­таті бродіння або анаеробного дихання. Інші групи прокаріот можуть використовувати енергію світла і синтезують потрібні їм речовини з органічних сполук або з вуглекислоти (двоокису вуг­лецю). Деякі бактерії можуть одержувати енергію шляхом окиснення неорганічних сполук або елементів. Серед бактерій дуже поширена здатність до фіксації молекулярного азоту.
Завдяки такій фізіологічній різноманітності, а також висо­кій швидкості синтетичних процесів і росту, простій будові клі­тини і нескладній структурі генетичного апарату прокаріоти в останні десятиріччя стали для дослідників найулюбленішим об’єктом вивчення багатьох проблем біології.

Войти с помощью: 
Подписаться
Уведомление о
guest
0 Комментарий
Встроенные отзывы
Посмотреть все комментарии
0
Будем рады вашим мыслям, пожалуйста, прокомментируйте.x
()
x