Висновок. 1. Елементами криміногенної ситуації є обставини, які сприяють вчиненню злочинів

0 265

1. Елементами криміногенної ситуації є обставини, які сприяють вчиненню злочинів.
2. До обставин належать: 1) недоліки в діяльності державних установ (тяганина, бюрократизм), незадовільна робота правоохоронних органів (приховування злочинів від обліку, необґрунтована відмова у порушенні кримінальних справ, інші порушення законності); 2) недоліки в системі господарювання (ненадійна охорона майна, незадовільний стан обліку і контролю, проблеми в матеріально-технічному забезпеченні тощо); 3) упущення в ідеологічній та культурно-виховній роботі, не налагодженість сфери дозвілля; 4) вади у сімейному, шкільному і трудовому вихованні; 5) пияцтво, наркоманія, токсикоманія, паразитизм, проституція; 6) згубний вплив побутового оточення з антисуспільною спрямованістю.
 
Загальний висновок
1. Проблема причин злочинності — одна з центральних у кримінології.
2. Причини — це ті процеси і явища, які породжують злочинність як свій безпосередній наслідок.
3. Причини і умови злочинності залежно від їх рівня дії можна класифікувати на: 1) причини і умови злочинності в цілому; 2) причини умови окремих видів злочинності; 3) причини і умови конкретних злочинів.
4. Вчинити чи не вчинити злочин залежить від самого суб’єкта, і тому на перше місце справедливо висувається здатність індивіда до вибору певного варіанта поведінки, що й лежить в основі кримінальної відповідальності.
5. Безпосередньою причиною злочину є складна взаємодія об’єктивних і суб’єктивних факторів.
6. Розкриття причини злочину безпосередньо пов’язане з проникненням у механізм злочинної поведінки.
7. Встановлення значимості об’єктивних і суб’єктивних чинників, що детермінують злочинну поведінку, якоюсь мірою можливе за рахунок визначення їхньої спільності, типовості, наскільки вони регулярно виявляються на рівні маси злочинів і злочинності в цілому.
8. Криміногенна ситуація — це особливий характер взаємодії особи із соціальною дійсністю.
9. Елементами криміногенної ситуації є обставини, які сприяють вчиненню злочинів.
 
 
ЛІТЕРАТУРА:
1. Аванесов Г.А. Криминология и социальная профилактика. — М, 1980.
2. Аванесов Г.А. Криминология. — М.: Академия МВД СССР, 1984.
3. Антонян Ю.М. Изучение личности преступника: Учебное пособие. — М., 1982.
4. Антонян Ю.М. Основные черты теории и личности преступника в криминологии // Сов. государсгво и право, — 1984. №3.
5. Антонян Ю.М. Социальная среда и формирование личности преступника: Учебное пособие. — М., 1975.
6. Антонян Ю.М., Енакеев М.И., Зминов В.Е. Психология преступника и расследование преступлений. — М., 1996.
7. Ательцев С.Н. Личность преступника и проблеми криминологического апализа. — М., 2000.

Смотрите также  Понятие дисциплинарного проступка и дисциплинарной ответственности

8. Блувштейн Ю.Д., Яковлев А.М. Введение в курс криминологии. — Минск, 1983.
9. Блувштейн Ю.Д. Понятие личности преступника // Сов. государство и право. — 1979. — №8.
10. Гаврилишин А.П., Михайлов А.Е. Учебно-методические материалы к лекции. Тема: “Понятие, предмет, задачи, метод и система криминологии”. — К., 1992.
11. Долгова А.И. Социально-психологические аспекты преступности несовершеннолетних. — М., 1981.
12. Дубинин Н.П., Карпец И.И., Кудрявцев В.И. Генетика, поведепие, ответственность. — М., 1989.
13. Джужа О.М., Моісеєв Є.М., Василевич В.В. Кримінологія — Альбом схем (Загальна і Особлива частини): Навч. посібник / За заг. ред. Джужи О.М. — 1, К., 2000.
14. Курс кримінології: Загальна частина: Підручник: У 2 кн. / О.М. Джужа, П.П. Михайленко, О.Г. Кулик та ін.; За заг. Ред. О.М. Джужи. — К.: Юрінком Інтер, 2001. — 352 с.
15. Джужа О.М., Моісеєв Є.М., Василевич В.В. Кримінологія: Навчально-методичний посібник / За заг. ред. О.М. Джужи. — К.: Атіка, 2003. — 400 с.
16. Емельянов В.П. Преступность несовершеннолетних с психическими аномалиями. — Саратов, 1980.
17. Зелинский А.Ф. Криминология: Курс лекций. — Харьков, 1996.
18. Зелинский А.Ф. Криминология. — Харьков, 2000.
19. Иншаков С.М. Криминология: Учебник. — М., 2000.
20. Криминология: Учебник для юридических вузов / Под ред. В.Н. Кудрявцева, В.Е. Зминова. — М., 1995.
21. Криминология: Учебник / Под ред. акад. В.Н. Кудрявцева, проф. В.Е. Зминова. — М., 1997.
22. Криминология / Под ред. Н.Ф. Кузнецовой, Г.М. Миньковского. — М., 1998.

Смотрите также  Место нахождения юридического лица

23. Криминология: Учебник для юридических вузов / Под общ. ред. д.ю.н., проф. А.И. Долговой. — М., 1999.
24. Криминология: Учебник / Под ред. акад. В.Н. Кудрявцева, проф. В.Е. Зминова. — 2-е изд. перераб. и доп. — М., 2000.
25. Кримінологія. Особлива частина: Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / І.М. Даньшин, В.В. Голіна, О.Г. Кальман; За ред. І.М. Даньшина. — Харків, 1999.
26. Криминология: Учебник / Под ред. акад. В.П. Кудрявцева, проф. В.Е. Зминова. — 2-е изд. перераб. й доп. — М., 2000.
27. Кримінологія і профілактика злочинів: Курс лекцій у 2-х кн. Загальна частина. / Александров Ю.В., Гаврилишин А.П., Джужа О.М. та ін.; Під ред. Лихолоба В.Г.; УАВС. — К.,1996.
28. Кримінологія і профілактика злочинів: Курс лекцій у 2-х кн. Особлива частина. /Александров Ю.В., Гаврилишин А.П., Джужа О.М. та ін.; Під заг. ред. Джужи О.М.; НАВСУ. — К., 2000.
29. Игошев К.Е. Типология личности преступника й могн-вация преступного поведения. — Горький, 1974.
30. Литвак О.М. Злочинність: її причини та профілактика. — К., 1997.
31. Личность преступника: методы изучения и проблеми воздействия. — М., 1986.
32. Миллер А.И. Противоправное поведение несовершеннолешнх (генезис и ранняя профилактика). — К., 1985.
33. Сахаров А.Б. Актуальные вопросы учення о личности преступника. // Теоретические проблеми учення о личности преступника. — М., 1979.
34. Шнайдер Г.Й. Криминология: Пер. с нем. / Под общ. ред. Л. О. Иванова — М., 1994.

Войти с помощью: 
Подписаться
Уведомление о
guest
0 Комментарий
Встроенные отзывы
Посмотреть все комментарии
0
Будем рады вашим мыслям, пожалуйста, прокомментируйте.x
()
x