Висновок. 1. Кримінологічне планування становить цілеспрямований процес розробки плану, в якому на основі цілей і завдань боротьби зі злочинністю окреслюються шляхи й

0 105

1. Кримінологічне планування становить цілеспрямований процес розробки плану, в якому на основі цілей і завдань боротьби зі злочинністю окреслюються шляхи й засоби їх досягнення, нормативне, інформаційне, організаційне, методичне та ресурсне забезпечення на визначений термін.
2. План — це різновид управлінського рішення, поданого у вигляді системи взаємопогоджених і взаємопов’язаних заходів, які потрібно здійснити у встановленій послідовності та визначені строки для досягнення поставлених цілей.
3. Планування — це формування низки планів у системі певної галузі. Скажімо, якщо йдеться про органи внутрішніх справ, то маються на увазі плани як цього міністерства, так і всіх служб та підрозділів.
4. Кримінологічне планування ґрунтується на таких принципах: наукової обґрунтованості; законності; актуальності; реальності; конкретності; несперечливості; субординації; інформативності.
5. Кримінологічне планування має свої етапи: підготовчий; збору пропозицій; узгодження плану; затвердження плану.
6. Кримінологічне планування можливе за певних умов, а саме: 1) наявності конкретної кінцевої мети, щоб процес планування не перетворився на безладні дії; 2) визначеності у часі, в межах якого цю мету має бути досягнуто; 3) визначеності у засобах, які використовуватимуться для реалізації поставлених завдань; 4) кінцева мета не повинна бути щільно прив’язана до засобів її здійснення.
 
 
Загальний висновок
1. Прогнозування — це процес отримання наукового знання про майбутнє, що ґрунтується на закономірностях певних явищ, у результаті аналізу їх стану в минулому і сьогоденні.
2. Прогноз — це результат передбачення, висновок про ймовірність настання певних змін в об’єкті дослідження.
3. Соціальний прогноз виконує такі функції: орієнтуючу; нормативну; попереджувальну.
4. Метою кримінологічного прогнозування (відповідно до предмета кримінології) є встановлення всіх параметрів злочинності в перспективі, виявлення на цій основі небажаних тенденцій та пошук засобів їх зміни у позитивному напрямі.
5. До прогнозування висуваються певні вимоги, завдання та види.
6. У кримінологічному прогнозуванні використовуються певні методи: екстраполяція, моделювання; експертних оцінок.На ранніх етапах розвитку кримінології об’єктом профілактичного впливу обиралися особи, які вже вчинили злочин.
7. Особа злочинця становить суспільну небезпеку і тому вимагає особливої уваги в плані профілактичного впливу.
8. Виділення типів особи злочинця, а також осіб, від яких з високим ступенем імовірності можна очікувати вчинення злочину, лежить в основі моделей їх типових ознак.

Смотрите также  Рецидив преступления и его виды

9. Прогноз злочинної поведінки базується на встановленні належності (або неналежності) ознак даної особи до зазначених моделей.
10. План — це різновид управлінського рішення, поданого у вигляді системи взаємопогоджених і взаємопов’язаних заходів, які потрібно здійснити у встановленій послідовності та визначені строки для досягнення поставлених цілей.
11. Планування — це формування низки планів у системі певної галузі. Скажімо, якщо йдеться про органи внутрішніх справ, то маються на увазі плани як цього міністерства, так і всіх служб та підрозділів.
12. Принципи: наукової обґрунтованості; законності; актуальності; реальності; конкретності; несперечливості; субординації; інформативності.
13. Кримінологічне планування має свої етапи та види.
 
ЛІТЕРАТУРА:
1. Курило В.І., Михайлов О.Є., Яра О.С. Кримінологія: Загальна частина. Курс лекцій. Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2006. – 192 с.
2. Джужа О.М., Моісеєв Є.М., Василевич В.В. та ін. Кримінологія: Навчальний-методичний посібник / За заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Атіка, 2003. – 400 с.
3. Кримінологія: Навч. посіб. / Ю.Ф. Іванов., О.М. Джужа. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2006. – 264 с.
4. Кримінологія: Загальна та Особлива частини: Підручник для студентів, юрид. спец. вищ. навч. закладів / І.М. Даньшин, ВВ. Голіна, О.Г. Кальман, О.В., О.В. Лисодєд; За ред. проф. І.М. Дань шина. – Харьків: Право, 2003. – 352 с.
5. Джужа О.М., Моісеєв Є.М., Третьякова Т.А. Стислий словник кримінологічних термінів: Навчальний посібник / Під заг. ред. Джужи О.М.; НАВСУ. – К., 2000.
6. Криминология: Учебник. / Под ред. д.ю.н. В.Н. Бурлакова, д.ю.н. Н.М. Кропачева. – СПб.: Санкт-Петербургский государственный университет, Питер, 2002. – 432 с.

Смотрите также  Статья 23. Невиновное причинение вреда

7. Криминология: приглашение к дискуссии: Монография / Авт. кол.: А.В. Беляба, З.В. Виленская, З.А. Дидоренко, Б.Г. Розовский. – Луганск: РИО ЛИВД, 2000.
8. Криминология / Под ред. Н.Ф. Кузнецовой, Г.М. Миньковского. – М., 1998.
9. Криминология: Учебник для юридических вузов / Под общ. ред. д.ю.н., проф. А.И. Долговой. – М., 1999. – 536 с.
10. Криминология: Ученик / Под ред. акад. В.Н. Кудрявцева, проф. В.Е. Эминова. – М.: Юристъ, 1997. – 512 с.
11. Шнайдер Г.Й. Криминология: Пер. с нем. / Под общ. ред. Л. О. Иванова – М., 1994. – 476 с.
12. Шоткинов С.А. Криминология. – Иркутск, 2003. – 288 c.

Войти с помощью: 
Подписаться
Уведомление о
guest
0 Комментарий
Встроенные отзывы
Посмотреть все комментарии
0
Будем рады вашим мыслям, пожалуйста, прокомментируйте.x
()
x