Висновок. На основі викладеного у лекції варто зробити висновок: За останні кілька років у нашій країні та й у багатьох країнах світу збільшилася як кількість осіб

На основі викладеного у лекції варто зробити висновок: За останні кілька років у нашій країні та й у багатьох країнах світу збільшилася як кількість осіб, які вживають наркотики, так і кількість злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів. Прогресуюче зловживання наркотиками, різкий ріст цін на них, збільшення кількості злочинів, пов’язаних з наркотиками — створює сприятливі умови для появи злочинних співтовариств, що здійснюють їх організований збут. А також, відбувається входження до цих процесів міжнародної наркомафії та злиття її з внутрішніми злочинними угрупованнями, що займаються наркобізнесом. Відзначається також висока прибутковість наркобізнесу у нашій державі, складова від 200 до 800%. Прибутки злочинців від наркобізнесу вираховуються мільярдами доларів Сполучених Штатів Америки. Звичайно, подібні надприбутки визначають привабливість цього виду злочинної діяльності, впливають на злочинну консолідацію та породжують транснаціональний наркобізнес як одну з основних ланок транснаціональної організованої злочинності. Зважаючи на названі вище тенденції, можна спрогнозувати подальше ймовірне зростання обсягів надходження в Україну „важких” наркотиків і активну інтеграцію вітчизняних організованих злочинних угруповань у міжнародну мережу торгівлі ними. Тому, важливість заходів профілактики наркозлочинності не викликає сумнівів.
За рівнем профілактичного впливу прийнято виділяти загальні та спеціальні заходи профілактики. У першому випадку позитивна спрямованість у розвитку суспільства і всіх його інститутів об’єктивно сприяє соціальному оздоровлення та знижує ризик вирішення внутрішніх і міжособистісних конфліктів шляхом протиправного застосування наркотиків або припинення їх подальшого використання. Серед конкретних заходів загальної профілактики можна виділити наступні напрями державних зусиль:
— здійснення соціально орієнтованих економічних перетворень з подолання убогості і побутової невлаштованості;
— формування моральних стандартів досягнення духовного комфорту, забезпечення реальної доступності наукових і культурних цінностей;
— пропаганда і підтримка здорового способу життя, виховання стійкого несприйняття та невживання психостимулюючих речовин у будь-яких життєвих ситуаціях;
— встановлення жорсткого прикордонного контролю за вхідними та транзитними вантажами, а також міграційними потоками.
Спеціальні заходи профілактики спрямовані на обмеження незаконного обігу одурманюючих речовин і обумовленого ними поширення наркоманії та токсикоманії. У цю групу входять наступні заходи:
— міжнародне співробітництво і спільні зусилля з охорони державних кордонів, проведення спільних спецоперацій зі знищення наркопосівів, уніфікація законодавства у сфері протидії наркозлочинності;

— встановлення кримінальної відповідальності за незаконні дії з прекурсорами, сильнодіючими і отруйними речовинами, вчинені загальним суб’єктом без мети збуту; відновлення такого виду кримінального покарання, як конфіскація майна; поширення норм кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) грошових коштів або іншого майна, придбаних іншими особами злочинним шляхом, на випадки неподання документальних підтверджень законного характеру походження майна;
— розвиток заходів ефективного лікування та реабілітації хворих на наркоманію та токсикоманію. Реабілітація наркоманів поки здійснюється за відсутності розроблених і схвалених державою єдиних програм та підходів до їх реалізації, а також узагальнених критеріїв оцінки їх ефективності;
— удосконалення заходів щодо обмеження незаконного обігу, зокрема байдужих для кримінального права речовин, з урахуванням ймовірності заміщення немедичного споживання одних речовин, викликаного їх малодоступними, іншими, наприклад алкоголем і продукцією на його основі;
— здійснення контролю над легальним обігом речовин у сфері індустрії професійного спорту. За статистичними даними у сфері фізкультури і спорту, від 10-12% до 38% молоді, що займається масовими видами спорту, споживають так звані анаболіки (стимулятори, порівнянні за дії з наркотиками);
— заборона реклами та вільного продажу лікарських препаратів, що містять у якості складових компонентів наркотичні і психотропні речовини;

— розробка комплексу законодавчих заходів, що передбачають примусове лікування наркоманів і токсикоманів.
Таким чином, використання всього комплексу заходів економічного, соціально-культурного, правового, морального та організаційного впливу є основною умовою допустимого обмеження незаконного обігу одурманюючих речовин.
[1]Див.: Советская Криминология.—.М., 1966.—С, 8; Криминология.— М., 1968.—С. 7; Криминология.—М., 1976,—С. 70; Карпец И.И. Проблемы преступности.—М., 1969.—С. 3; Ковалев Н.И. Основы криминологии.— М., 1970 та ін.
[2] Гришаев П. Й. Советская криминология: Учебное пособие.— М., 1975— С. 6
[3] Аванесов Г. А. Криминология, прогностика, управление.—Горький, 1975.—С. 14.
[4] Сахаров А. Б. Некоторые принципиальные вопросы советской кри­минологии // Криминология и уголовная политика.—М.,1985;—С. 26—27.
 
[5]Детермінанти — конкретні фактори (обставини), які породжують явище, обумовлюють його існування.
[6] Герцензон А. А. Введение в советскую криминологию:—М., 1965-С. 32.
 
[7] Курс советского уголовного права.—М., 1970.—Т. І.—С. 28.
[8] Криминология.—М., 1966 г.
[9] Коган В.М. Социальные свойства преступности. — М., 1977. — С. 6.
 
[10] Криминология : Учебник // Под ред. А.И. Долговой М., 1997. С. 106.
 
[11] Криминология : Учебник // Под ред. Н.Ф. Кузнецовой, Г.М. Миньковского. М., 1994. С.14.
[12] Лунеев В.В. Преступность ХХ века. М., 1997. С.5.
[13] Александров Ю.В., Гель А.П., Семаков Г.С.. Кримінологія : Курс лекцій. – К.: МАУП, 2002. С. 56-61
[14] Кримінологія: Учебник для вузов / Под общ.ред.д.ю.н., проф. А.И. Долговой.-М.: Издательство ОМА, 2003.-С.326-327.
[15] Аристотель. Политика.// Сочинения: В 4-х томах. Т. 4., М., 1983. –С. 544.
[16] Див.: Кудрявцев В.Н. Причини правонарушений. — М., 1976. — С. 86.
 
[17] Див.: Платонов К. К. О системе психологии. — М., 1972. — С.127-128.
[18] Див.: Тарарухин С.А., Селецкий А.Й. Несовершеннолетние с отклоняющимся поведением. — К., 1981; див. також: Криминальные мотивации. — М., 1986. — С. 235—250.
[19] Див.: Тарарухин С.А. Установление мотива и квалификация преступления. — К., 1977. — С.14.
[20] Стручков Н.А. Советская исправительно-трудовая политика и ее роль в борьбе с преступностью. — Саратов, 1970. — С. 103.
[21] Див.: Механизм преступного поведения. — М., 1981. — С. 30.
[22] Шибутиани Т. Социальная психология. — М., 1969. — С. 94.
[23] Александров Ю.В., Гель А.П., Семаков Г.С. Кримінологія: Курс лекцій. – К.: МАУП, 2002 . – 296 с.
[24] Кримінологія і профілактика злочинів. Курс лекцій у 2-х кн. Особлива частина / Александров Ю.В., Гаврилишин А.П., Джужа О.М. та ін. – Київ: Національна академія внутрішніх справ України, 2000. – 201 с.
[25] Зелинский А.Ф. Криминология: Курс лекций. – Харьков, 1996. – С. 141 – 142.
[26] Аванесов Г.А. Криминология и социальная профилактика. -М., 1980. – с. 339-401
[27] Кримінологія і профілактика злочинів. Курс лекцій у 2-х кн. Особлива частина. / Александров Ю.В., Гаврилишин А.П., Джужа О.М. та ін. – Київ: Національна академія внутрішніх справ України, 2000. – 201 с.
[28] Кримінологія і профілактика злочинів. Курс лекцій у 2-х кн. Особлива частина / Александров Ю.В., Гаврилишин А.П., Джужа О.М. та ін. – Київ: Національна академія внутрішніх справ України, 2000. – 201 с.
 
[29] Див.: Яковлев А.М. Индивидуальная профилактика преступного поведения. – Горький, 1977. С. 5.
[30] Див.: Блувштейн Ю.Д., Зырин М.И., Романов В.В. Профилактика преступлений. – Минск, 1986. – С. 27.
[31] Див.: Аванесов Г.А. Кримінологія и социальная профілактика. – М., 1980. – С. 339 – 401.
[32] Кримінологія: Загальна та Особлива частини: (Підручник для студентів юрид. спец. вищ. навч. закладів) / І.М. Даньшин, В.В. Голіна, О.Г. Кальман, О.В. Лисоєд; За ред. проф. І.М. Даньшина. – Харків: Право, 2003, — С.95, 96.
[33] Див.: Алексеев А.И., Сахаров А.Б. Причины преступлений и устранение их органами внутренних дел. – М., 1985. – С.53.
[34] Александров Ю.В., Гель А.П., Семаков Г.С. Кримінологія : Курс лекцій. – К.: МАУП, 2002. – 296 с.
[35] Див.: Курс кримінології: Загальна частина: Підручник: У 2 кн. / О.М Джужа, П.П. Михайленко, О.Г. Кулик та ін.; За заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С. 150-153.
[36] Див.: Кримінологія: Загальна та Особлива частини: (Підручник для студентів юрид. спец. вищ. навч. закладів) / І.М. Даньшин, В.В. Голіна, О.Г. Кальман, О.В. Лисоєд; За ред. проф. І.М. Даньшина. – Харків: Право, 2003, — С.102.
 
[37] Кримінологія і профілактика злочинів. Курс лекцій у 2-х кн. Особлива частина / Александров Ю.В., Гаврилишин А.П., Джужа О.М. та ін. – Київ: Національна академія внутрішніх справ України, 2000. – 201 с.
 
[38] Криминология: Учебник / Под ред. проф. Н.В. Кузнецовой, проф. В.В. Лунеева. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Волтерс Клувер, 2004. – 640 с.
[39] Див.: Франк Л.В. Виктимология и виктимность. –Душанбе, 1972. – С. 8 – 11; Франк Л.Ф. Потерпевшие от преступления и проблемы советской виктимологии. –Душанбе, 1977. – С. 17– 19; Полубинский В.И. Криминальная виктимология. Что это такое?. – М., 1977. – С. 6.
[40] Див.: Ривман В.Д., Устинов В.С. Виктимология. – С.Пб., 2000. – С. 18 – 20.
[41] Див.: Полубинский В.И. Правовые основы учения о жертве преступления. – Горький: ВШ МВД СССР, 1979. – С. 19–20.
[42] Див.: Ривман В.Д. Криминальная виктимология. – С.Пб.: Питер, 2002. – С. 23.
[43] Див.: Hentig H. Remarks on the interaction of Perpetrator and victim // The Journal of criminal law and criminology. – 1941. – Vol.31.
[44] Див.: Шнайдер Г.Й. Криминология. – М., 1994. – С. 346.
[45] Див.: Франк Л.Ф. Потерпевшие от преступления и проблемы советской виктимологии. – Душанбе, 1977. – С. 17–19.
[46] Див.: Квашис В.Е. Основы виктимологии. – М., 1999. – С. 12.
[47] Див.: Франк Л.Ф. Виктимологические исследования за рубежом // Укрепление законности и правопорядка. – Душанбе, 1973. – С. 34.
[48] Див.: Франк Там само. – С. 153, 157.
[49] Див.: Квашис В.Е. Основы виктимологии. – М., 1999. – С. 13.
[50] Див.: Ellenberger H Psychologist Berichnugen Zwisichen Verbrecher and Opfter. –1954. – № 4. – C. 7.
[51] Див.: Шнайдер Г.Й. Указ. праця. – С. 347.
[52] Див.: Gasser P. Victimologic. Chur, 1965. – C. 127.
[53] Див.: Франк Л.Ф. Потерпевшие от преступления и проблемы советской виктимологии. – Душанбе, 1977. – С. 36–37.
[54] Див.: Туляков В.А. Виктимология (социальные и криминологические проблемы): Монографія. – О., 2000. – С. 3–4.
[55] Див.: Там само. – С. 3–4.
[56] За даними Державного департаменту інформаційних технологій МВС України за 2009 рік
[57] Див.: Джужа О.М. Віктимологія на захисті прав і законних інтересів жертви злочину // Право України. – 2002. –№ 2. – С.134.
[58] Див.: Криминалистическая виктимология (вопросы теории и практики): Сб. науч. тр. / Иркутский гос. ун–т им. А.А. Жданова. –1980. –С. 25.
[59] На нашу думку, основним терміном для визначення тих, кому злочинним посяганням завдана шкода, повинен все ж таки залишатися «потерпілий», тобто термін, обраний законодавцем. Однак й інші синоніми «потерпілого» (передусім «жертва») можуть бути використані не лише без шкоди для точного викладення тих чи інших положень, а й для точнішого словесного забарвлення багатогранної суперечливої фігури потерпілого в тому чи іншому контексті (Див.: Франк Л.В. Потерпевшие от преступления и проблемы советской виктимологии. –Душанбе, 1977. – С. 9).
[60] Див.: За данними Державного департаментк інформаційних технологій МВС. 2010.
[61] Див.: Аналіз криміногенної ситуації в Україні у 2004 році. – НДІ НАВСУ. – К., 2005.
[62] Див.: Піщенко Г.І. Попередження хуліганства (кримінально–правовий і кримінологічний аспекти): Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – К., 1999. – С.12.
[63] Див.: Ривман Д.В. Криминальная виктимология. – С.Пб.: Питер, 2002. – С. 54–68.
[64] Див.: Остроумов С.С., Франк Л.В. О виктимологии и виктимности // Сов. государство и право. – 1975. – № 9. – С.75.
[65]Див.: Франк Л.В. Виктимология и виктимность. – Душанбе, 1972. – С. 6.
[66] Див.: Ривман Д.В. Виктимологические факторы и профилактика преступлений. – Л., 1975. – С. 14.
[67] Див.: Там само. – С.13
[68] Див.: Рыбальская В.Я. Виктимологические исследования в системе криминологической разработки проблем профилактики преступлений несовсршеннолетних // Вопр. борьбы с преступностью. – М., 1980. – Вып. 33. – С.33.
[69] Див.: Ильина Л.В. Уголовно–процессуальное значение виктимологии // Правознавство. – 1975. – № 3. – С. 119.
[70] Див.: Полубинский В. И. Виктимологические основы профилактики преступлений. –М., 1980. – С. 21.
[71]Див.: Джужа О.М., Моісеєв Є.М. Проблеми потерпілого від злочину (кримінологічний та психологічний аспекти): Навч. посіб. – К.: Укр. акад. внутр. справ, 1994. – С. 12.
[72] Див.: Рыбальская В.Я. Виктимологические исследования в системе криминологической разработки проблем профилактики преступлений несовсршеннолетних // Вопр. борьбы с преступностью. – М., 1980. – Вып. 33. – С. 33.
[73] Див.: Зелінський А.Ф. Кримінологія. Навч. посіб. – Х.: Рубікон, 2000. – С.82 – 83.
[74] Криминология. Учебник для юридических вузов / Под ред. проф. В.Н. Бурлакова, проф., академика В.П. Сальникова. – С.Пб.: Санкт–Петербургская акад.. МВД России, 1998. – С. 157.
[75]Див.: Курс кримінології: Загальна частина: Підручник: У 2 кн. / За заг. ред. О.М. Джужі. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – Кн. 1. – С. 129– 130.
[76] Коновалова В.П. Виктимность и ее профилактика // Виктимологические проблемы борьбы с преступностью. – Иркутск, 1982. – С.25.
[77] Франк Л.В. Потерпевшие от преступления и проблемы советской виктимологии. –Душанбе, 1977.
[78] Ривман Д.В. Виктимологические факторы и профилактика преступлений. –Л., 1975.
[79] Ривман Д.В. Виктимологический аспект аналитической работы в органах внутренних дел. ­Л., 1977.
[80] Див.: Декларація основних принципів правосуддя для жертв злочину й зловживання владою.
[81] Див.: Полубинский В.И. Виктимологические аспекты профилактики преступлений. – М., 1980.
[82] Закон України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 року (із змінами та доповненнями). — http://zakon1.rada.gov.ua.  
[83] Наркотики: соціальні, медичні і правові аспекти: Довідник / Авт.- скл.: І.М. Кузнецов, С.К. Купрейчик. – Мн.: Нове знання, 2001. – 400 с.
[84] Джужа О.М., Моісеєв Є.М., Василевич В.В. та ін. Кримінологія: Навчально-методичний посібник / За заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Атіка, 2003. – 400 с.
[85] Джужа О.М., Моісеєв Є.М., Василевич В.В. та ін. Кримінологія: Навчально-методичний посібник / За заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Атіка, 2003. – С. 188.
 
[86] Александров Ю.В., Гель А.П., Семаков Г.С. Кримінологія: Курс лекцій. – К.: МАУП, 2002. – 296 с.
[87] Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2008 рік. – Київ: ДІТ МВС України, 2009 рік. Лист 8 – 1.
Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2009 рік. – Київ: ДІТ МВС України, 2010 рік. Лист 8 – 1.
[88] Наркоситуація – рівень, структура і динаміка незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів на певній території. Див.: Наркотики: соціальні, медичні і правові аспекти: Довідник / Авт.- скл.: І.М. Кузнецов, С.К. Купрейчик. – Мн.: Нове знання, 2001. – 400 с.
[89] Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2006 рік. – Київ: ДІТ МВС України, 2007 рік. Лист 8 – 1.
Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2007 рік. – Київ: ДІТ МВС України, 2008 рік. Лист 8 – 1.
Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2008 рік. – Київ: ДІТ МВС України, 2009 рік. Лист 8 – 1.
Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2009 рік. – Київ: ДІТ МВС України, 2010 рік. Лист 8 – 1.
[90] Розрахунки проводились на основі Експрес-аналізу про стан злочинності в Україні за 2009 рік. – Київ: ДІТ МВС України, 2010 рік. Лист 8 – 1.
 
[91] Експрес-аналіз про стан злочинності, пов’язаної з наркотиками в Україні за 2009 рік. – Київ: ДБНОН МВС України, 2010 рік.
[92] Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2006 рік. – Київ: ДІТ МВС України, 2007 рік. Лист 10 – 1.
Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2008 рік. – Київ: ДІТ МВС України, 2009 рік. Лист 10 – 1.
Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2009 рік. – Київ: ДІТ МВС України, 2010 рік. Лист 10 – 1.
[93] Експрес-аналіз про стан злочинності, пов’язаної з наркотиками в Україні за 2009 рік. – Київ: ДБНОН МВС України, 2010 рік.
[94] Інформація щодо наркоситуації в Україні за результатами роботи за 12 місяців 2009 року – Київ: ДБНОН МВС України, 2010 рік.
[95] Малков В.Д. Кримінологія: Підручник – 3 видання. — М.: Юстицинформ, 2008.- 528 с.
[96] Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.01.2002 року №26-р «Про Концепцію реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2002 — 2010 роки» (зі змінами та доповненнями внесеними постановою КМУ від 25.12.2004 р. №1757 — http://zakon1.rada.gov.ua.
 
[97] Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.01.2002 року №26-р «Про Концепцію реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2002 — 2010 роки» (зі змінами та доповненнями внесеними постановою КМУ від 25.12.2004 р. №1757 — http://zakon1.rada.gov.ua.
 
[98] Програма реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003-2010 роки, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2003 року № 877.
[99] Галахов С.С., Драган Г.Н., Кондратюк Л.В. Роль органів внутрішніх справ у системі профілактики наркоманії і запобігання правопорушенням, пов’язаним з незаконним обігом наркотиків (особливості роботи з неповнолітніми): Навчальний посібник. М.: ВНДІ МВС Росії, 2004.
[100] Запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням органами внутрішніх справ: підручник для студентів вузів, що навчаються за спеціальністю «Юриспруденція» і «Правоохоронна діяльність» / під ред.. В.Я. Кікотя, С.Я. Лебедева. – М.: ЮНІТІ-ДАНА, 2009. – С. 366-369.